Вчені нині досліджують історію знищення більшості споруд центральної вулиці під час та після Другої світової війни. Є декілька версій стосовно того, яким чином було підірвано будинки і чому після війни деякі споруди вирішили не відновлювати, а розібрати. Старовинну забудову Хрещатика у стилі класицизму можна побачити між вулицею Богдана Хмельницького до Бесарабської площі.

Цілісний архітектурний ансамбль постав тут в ході масштабної післявоєнної забудови. Хрещатик має чітке зонування: непарний бік вулиці – житлові споруди, парний – громадські будівлі з магазинами на перших поверхах. Тут створено динамічний простір, який неначе повторює ландшафт. З парного боку облаштували невеличкий бульвар – зону прогулянок та відпочинку. Нині ансамбль з його будівельними інноваціями, вишуканою стилістикою оздоблення та цілісним образом претендує на статус пам’ятки ЮНЕСКО.

Станція метро «Хрещатик» відкрили 6 листопада 1960 року в першій черзі київської підземки. Це мікс класичних монументальних прийомів із національними мотивами. Окраса станції - майолікові панно зі складним рослинним орнаментом. На металевих карнизах гравірування із зображенням соняшника та кукурудзи.