1000 років державотворення, десятки війн, революцій, влад і режимів, безперервний пошук ідеологій. І все для чого? Аби в ефірах чути про “вєлікава рускава князя Ярослава”, читати про “общую історію і ценності” і кивати головами, коли росіяни розповідають про “іхній” особливий внесок у розвиток Європи. Історична пам’ять - ось, що формує ідентичність і змушує людей мужньо захищати свою країну. Історична правда - це те, що знівелює будь-яку маніпуляцію.
Так чий же Ярослав насправді? Розбиралися з цим питанням на історичній конференції “Доба Ярослава Мудрого. Тисячолітній досвід українського державотворення”, яку спільно організували Університет Грінченка і Національний заповідник “Софія Київська”.
Давайте зануримось у минуле і все розставимо по місцях. Князь Ярослав Мудрий законно зайняв престол 1019 року після смерті свого батька - Володимира. На території сучасної України на той момент була вже сформована могутня держава, яка в історичній дискусії має кілька назв - Київська Русь, Україна Русь і Давня Русь. Московське князівство ж з’явилося на світовій мапі значно пізніше - у 1283 році, та й розташовувалось воно, як ви здогадалися, за багато кілометрів від Києва. Тож навіть співставивши такі очевидні показники ми бачимо, що Ярослав Мудрий жодного стосунку до Росії не має. Але якщо виникають питання, значить зрозуміло не все. Тож продовжимо розбиратися.
“Історія сьогодні на фронті. Вона включена в орбіту російсько-української гібридної війни. Це війна за свідомість, за історичну спадщину” – розказує доктор історичних наук Ярослав Калакура. Він наголошує, що спотворення фактів про Ярослава Мудрого необхідні нашим найближчим східним сусідам, щоб знівелювати спроможність українців мати незалежну державу.
Ярослав Калакура виокремлює сім відвертих міфів, які Росія насаджує в інформаційному просторі щодо постаті Ярослава Мудрого:
образ Ярослава як об’єднувача руських земель;
замовчування ролі князя у становленні української держави;
підкреслення воєнної діяльності князя, спрямованої на розширення земель;
розглядання “Руської правди” лише як першого зводу російських законів;
навколо Ярослава штучно формується зовнішній ворог, від якого князь мав постійно захищати руські землі;
підкреслюється роль Ярослава у формуванні російської культури;
цілковите приписування собі київської спадщини Ярослава.
Навіщо потрібно поширювати такі фейки? Перш за все для зменшення ролі України у світовій історії. Якщо вся спадщина належить Росії, то що більш ніж тисячу років робили наші предки? Проте навіть Карл Маркс, на ідеології якого виросло не одне покоління москвофілів, писав, що російська історія пришита до Київської Русі білими нитками.
Але є ще більший аргумент, який остаточно і беззаперечно відносить Ярослава Мудрого до історії України. Це Резолюція ІХ Конгресу істориків, який відбувся у Парижі у 1951 році. Там провідні науковці з усього світу дійшли думки, що усі постаті, події, які відбувалися на території країни є її історичною спадщиною. Тоюто Ярослав Мудрий - це київський князь, який має пряме відношення до України, і жодним чином не пов’язаний з російською державою.
1000 років із дня сходження на престол Ярослава Мудрого – це вседржавне свято. “Відзначення цієї дати - це один із напрямів боротьби”, зазначає ректор Університету Грінченка Віктор Огнев’юк. “Я хочу привітати вас усіх з тим, що ми пам’ятаємо. Бо задача університетів і заповідників - спонукати пробудження історичної пам’яті”, - підсумовує ректор.
Постать Ярослава в історичному контексті не має викликати жодних сумнівів: це київський, а отже і український, князь, який розбудовував велику і могутню Київську Русь. Цінуйте свою історію, щоб не стати жертвою нещадних маніпуляцій! Адже головний меседж цієї конференції - відзначення 1000-літньої історії українського державотворення, підкреслення важливості цієї дати у всенародном масштабі.
Журналіст - Альбіна Панченко
Оператор - Олександр Опеха