Місто має багато обличь. Усі вони відображають людей, які у ньому живуть. Про зачіску Києва, його особливості та роздвоєння особистості в інтерв'ю зі столичним гідом та журналістом Павлом Ковальовим. З Одеси він переїхав більше 10 років тому і почав активно вивчати історію Києва. Тож йому є про що розказати.
- Людина, яка з будь-я кого міста переїжджає до іншого, якщо це столиця – потужний культурний, економічний центр, вона починає себе адаптувати до нового життя, нового формату існування у новому місті. Для мене, в першу чергу, Київ – це велике історичне місто. Місто, яке уособлює Україну. Людина, яка є не з Києва, але вже багато років тут прожила і свідомо вирішила адаптуватися та подавати столицю іншим, як я, ця людина, можливо, має погляд, який відрізняється від погляду корінних киян, - розказує пан Юрій.
- Будь-яка людина може вплинути на життя столиці чи це під силу лише групам активістів?
- Мені здається, що кожна людина, яка позиціонує себе як свідома, має щось малесеньке зробити. Розумієте, нам розповідали ще за часів преснопам’ятних «папередників», що Європу треба починати з себе. Це був добрий лозунг, але його просто не ті люди висували. Я вам скажу, що не Європу треба починати з себе, Україну треба починати з себе. А якщо ми з вами розповідаємо про Київ, то для людей, яким не байдужа історія, зовнішній вигляд, соціальна зручність, вони мають Київ починати з себе.
Столиця дійсно має задавати тренди. А якщо столиця задає тренди усій країні, то люди, які мешкають у цьому місті, в столиці, мають бути тим двигуном, який задає рух для існування столиці вцілому. Скажемо так, столичної громади.
- Який ваш особистий символ Києва?
- Для мене символом Києва є дві речі. У першу чергу – його досі не вбита сакральність. Як ми знаємо, деякі церкви були відновлені відносно нещодавно. Це не знищена його сакральність, прадавній київський престол, який є пусткою ще з часів Київської Русі. Але він є химерою, як така примара минулої величі здіймається над київськими пагорбами.
- Як би ви описали Київ, якби він був людиною?
- Дійсно, у Києва декілька обличь зараз. Якщо б це була людина, то вона б страждала на деякі розлади. Сучасний Київ не визначився, яким він має йти в майбутнє. Чи має він зберігати українську патріархальну ідею? Ось цю ідею святої величчі. Така людина ще не виробила свій стиль одягу, зачіску, свій стиль свідомості. Вона ще вагається, якою вона є. У неї є величезний життєвий досвід, але вона не знаю, як адаптувати нові віяння.
І дійсно, Київ змінюється із шаленою швидкістю. Але одне залишається вічним – його неймовірно широка душа і глибинна любов.